Crèche 15

Communauté ukrainienne

Galerie de la Treille

Казка про те, як одне зернятко світ нагодувало

 

Автор та режисер монтажу: Майк Кауфман — Портніков (композитор, режисер,

культурний амбасадор України)

Актори: Максім Сігген (шеф редактор телеканалу Канал 9),

Наталія Концур (директорка Товариства Українців в Швейцарії в кантоні Валє),

Женя та Тіма Кобзарь (10 та 7 років) та Літостанська Анна (9 років)

 

Музика: Микола Леонтович «Щедрик» / Carol of thé Beels  у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору імені Г. Верьовки

 

 

 

 

На Різдво всі чекають на дива й подарунки.

Але що приємніше — отримувати чи дарувати? Це так і не відомо.

Точно відомо, що має бути порядок: 12 пісних страв, кутя, прикраса будинку- Дідух, звісно, колядки-щедрівки, ворожіння.

 

З давніх часів родини передавали традиції святкування Різдва своїм дітям. Наприклад, обов’язковим було збиратись всім разом за столом та запрошувати гостей, а господар першою справою розділяв різдвяний хліб та годував тварин біля дому. Несподіваних гостів на Святковий вечір всі вважали добрим знаком, а багатші родини дарували вечерю бідним.

В цей Святковий вечір заборонені були сварки та усі намагались пробачити один одному старі сварки.

Головним компонентом столу було зерно, яке є символом вічного життя і переродження, віра в безсмертя душі і ії перевтілення.

Як і насіння що потрапляє в землю і  Перероджується.

 

З 2022 року в центр столу пропонуємо поставити ПАЛЯНИЦЮ, як символ України — нескореної, вільної, переможної — Украіни що складається з українців, як Паляниця з колосків.

 

Казка про те, як одне зернятко світ нагодувало.

Жінка: Одного разу з зернятка народився колосок. За мить ще один й ще, й ще… Колоски віталися одне з одним і раділи, що можуть бути разом. Вони були жовті-жовті, а над ними було високе блакитне небо.

 

Зернятко 1- Я колосок!

Зернятко 2- Я колосок!

Зернятко 3- Я колосок!

Жінка: – дзвеніли вони.

Здавалося, ніби все поле було у дзвониках

(Ля ляля Ля, Ля ляля ЛЯ…щедрик щедрИк)

 

Зернятко 1: – А що це за блакитний шар над нами?

Зернятко 2: – Може це море?

Зернятко 3: – А що це за гомін чується? Ніби щось з гори вниз падає

 

Зернятко 1: – Ой, трохи підстрибнув й побачив: Як же нас багато!

Зернятко 2: – Гарні?

Зернятко 3: – Дуже!

 

Жінка: Колоски підростали, віталися одне з одним і з небом.

Одного дня вони стали дуже-дуже сильними й відчули, що можуть набагато більше.  Вони можуть разом створити  — диво!

Зернятки разом: – Ми готові створити ДИВО!!!

Жінка: – заголосили колоски.

 

Чоловік: – Ну, добре, бачу.., бачу, що готові,

 

Жінка: – почувся трохи мохнатий голос.

Дбайливі сильні руки зібрали їх, принесли до чарівного млина.

Вода крутила колесо безперервно:

Чоловік: – згори-вниз, згори-вниз…

 

Зернятка разом: — Ось, що ми чули!!!!

Жінка: — зраділи колоски

Чоловік: — Так, саме це

Жінка: — відповів мохнатий голос, –

Чоловік: — А тепер приготуйтеся до дива. Готові?

Зернятка разом: — Так! Так!

 

Жінка: — І колоски перетворилися… на борошно.

А з цього борошна народилася духмяна красива запашна ХЛібина, який в Україні ма назву Паляниця, в Швейцарії та Европі — пряний хліб, панетоне або штоллен або фламенкухен…

 

Чоловік: — Ця паляниця обіймала всіх людей, хто її торкався. Вона годувала дітей та воїнів. Старих і малих.

 

Жінка: — Вона назавжди поєднала жовті колоски та блакитне небо.

 

Чоловік: —Так народилося диво життя.

 

 

Version française :

 

Un Conte comme une Graine nourrit le Monde

Écrit et édité par : Mike Kaufman – Portnikov (compositeur, réalisateur, ambassadeur culturel de l’Ukraine)

Acteurs : Maxim Siggen (rédacteur en chef de Channel 9)

Natalia Kontsur (directrice de l’Association des Ukrainiens en Suisse dans le canton du Valais)

Zhenya et Tima Kobzar (10 et 7 ans) et Litostanska Anna (9 ans)

Musique : Mykola Leontovych « Shchedryk » / Carol of thé Beels interprété par le chœur des Mormons

 

 

A Noël, tout le monde espère des miracles et des cadeaux.

Mais qu’est-ce ce qui est le plus agréable – recevoir ou donner ?

À chacun sa réponse…

On sait exactement ce qui devrait être dans l’ordre: 12 plats de carême, koutya – le plat principal de la table de Noël ukrainienne, décorations de la maison – Grand-Père — (Didukh), bien sûr, cadeaux, chants, incantations.

Depuis l’Antiquité, les familles transmettent à leurs enfants les traditions de la Fête de Noël.

Par exemple, il était obligatoire de se réunir autour de la table et d’inviter des convives, et le chef de famille partageait d’abord le pain de Noël et nourrissait ensuite les animaux près de la maison.

La veille de Noël, des invités inattendus étaient considérés comme un bon signe, et les familles les plus riches donnaient à dîner aux plus pauvres.

Les disputes étaient interdites en cette soirée festive et chacun essayait de se pardonner les anciennes querelles.

L’élément principal de la table était le pain symbole de la vie éternelle et de la renaissance, de la croyance en l’immortalité de l’âme et en sa réincarnation.

À l’image de la graine qui tombe et germe en terre pour renaître quelques temps plus tard, sous une autre forme.

 

A partir de 2022, nous proposons de placer le PALANYTSA au centre de la table, en tant que symbole de l’Ukraine — composée d’Ukrainiens, comme un PALANYTSA fait d’épis de blé.

— Un Conte comme une Graine qui nourrit le Monde :

Une femme : – Un conte de fées sur la façon dont une graine a nourri le monde.

 

Une femme : – Il y a très longtemps, un jour, un épillet de blé est né de la graine enterrée — chauffée par le soleil et arrosée par l’eau de pluie.

 

En un instant, un autre et un autre, et encore un autre ont surgi dans le champ…ils se sont multipliés par milliers et sont devenus des épis de blé.

Ils étaient d’une couleur blond-jaune, et au-dessus d’eux, il y avait un ciel tout bleu.

Ils se sont reconnus et se sont salués, heureux d’être ensemble.

 

Une femme : comme sur notre drapeau, les épis jaunes des champs et le bleu du ciel se sont unis à jamais pour célébrer la vie.

 

Enfant 1 – Je suis un épi de blé !

 

Enfant 2 – Je suis un épi de blé !

 

Enfant 3 – Je suis un épi de blé !

 

Une femme : ils chantaient au vent et criaient leur nom.

 

Une femme : Il semblait que tout le champ était couvert de cloches

(La.. la la la, La la la la…shchedryk shchedryk)

 

Enfant 1 – Et quelle est cette couche bleue au-dessus de nous ?

 

Enfant 2 – Est-ce que ça pourrait être la mer ?

 

Enfant 3 – Et quel est ce bruit qu’on entend ?

 

Une femme : Comme si quelque chose tombait de la montagne

 

Enfant 1 – Oh, je me suis hissé sur la pointe des pieds de ma tige, allongé mon cou et j’ai vu : Nous sommes si nombreux !

 

Enfant 2 – Sommes-nous beaux, dansant au gré du vent ?

 

Enfant 3 – Très !

 

Une femme :   Les épillets ont grandi, poussés vers le haut, pour aller saluer le bleu du ciel.

Un jour, ils sont devenus très, très forts et ont senti qu’ils pouvaient faire beaucoup plus, tous ensemble.

Enfant 1 — Unissons-nous et créons un MIRACLE ! !!

Une femme: – ont déclaré les épillets.

Un homme:   Bien, bien, je vois…, je vois que vous êtes prêts, –

Une femme: — dit une voix virile.

 

Des mains fortes et attentionnées les ont rassemblés et amenés au moulin magique. L’eau faisait tourner la roue en continu :

 

Un Homme :   de haut en bas, de haut en bas…

Les Enfants ensemble :  C’est ce que nous avons entendu !!!!

Une femme :  — les épis se sont réjouis.

Un homme :  Oui, c’est ça…

Une femme :  — répond la voix virile, –

Un homme :  – Et maintenant…préparez-vous à un miracle.

Êtes-vous prêt ?

 

Les Enfants ensemble :     -Oui ! Oui !

 

Une femme :   Et les épillets, serrés les uns contre les autres, se sont transformés… en farine.

Et de cette farine est né un beau pain odorant — appelé Palanytsia en Ukraine – qui réjouit toutes les personnes qui le touchent.

Un homme : – Depuis ce temps-là, nos champs de blé ont nourri des milliers d’enfants et d’adultes, jeunes ou vieux, dans le monde et ils continueront…

Une femme :   – Les épis jaunes des champs et le bleu du ciel se sont unis, à jamais, pour célébrer la vie et la paix.

Un homme : – C’est ainsi que le miracle du pain, que l’on partage en signe de paix et d’amitié… le miracle de la vie est né…